Офіційний сайт ― ПФ "ВІТА" / продаж живина, сальцій, комбікорм, компоненти

Корми, Сальцій, Живина

Facebook

Живина

kombikorm

Сальцій

Вапнякове борошно, Жом буряковий, Треонін, Лізин, Макуха соняшникова, Метіонін, МКФ, Сіль, Суміш вітамінів, Суміш мікроелементів, Шрот соєвий

                ico.header.search

Ukrainian English German Russian

Віта

Головна Інформаційні статті Застосування Живини у молочному скотарстві

Застосування Живини у молочному скотарстві

on Понеділок, 04 квітня 2016. Posted in Інформаційні статті

Застосування Живини у молочному скотарстві
Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Розвиток промислового тваринництва супроводжується постійним пошуком компонентів,, які сприятимуть стимуляції процесів травлення й більш повноцінному використанню поживних речовин раціону, у тому числі його мінеральної частини. Застосування кормових добавок в кінцевій меті має підвищити ефективність виробництва продукції шляхом покращення її якості та збільшення кількості.

 

Розвиток промислового тваринництва супроводжується постійним пошуком компонентів,, які сприятимуть стимуляції процесів травлення й більш повноцінному використанню поживних речовин раціону, у тому числі його мінеральної частини. Застосування кормових добавок в кінцевій меті має підвищити ефективність виробництва продукції шляхом покращення її якості та збільшення кількості. 

Висока санітарно-гігієнічна якість молока та молочних продуктів повністю залежить від організаційної роботи спеціалістів-тваринників. Якісне молоко можуть давати лише здорові тварини, які утримуються з дотриманням усіх норм і вимог.

Виробництво молока та його економічна ефективність тісно пов’язані з рівнем надходження енергії з кормом. Так, за науковими дослідженнями, продуктивність корів на 65-70 % залежить від параметрів годівлі. Недостатня забезпеченість раціону поживними речовинами впливає на якісні характеристики худоби, збільшує витрати кормів на одиницю молока чи приріст живої маси. Отже, беззаперечним є твердження, що збільшити виробництва молока можна лише за рахунок раціональної організації кормовиробництва, збалансованого за потребами галузі, та організації годівлі корів високоякісними кормами, в тому числі з використанням мінеральних добавок.


КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІТАМІННО-МІНЕРАЛЬНОГО КОРМОВОГО КОНЦЕНТРАТУ «ЖИВИНА»

В основу продуктивної дії кормового концентрату ЖИВИНА™ (виробник ПФ «Віта», Україна) закладено вплив компонентів, що всебічно покращують біохімічний склад кормосумішей, змінюють білкове співвідношення, вітамінну, макро-мікроелементну наповненість, стимулюють ферментну активність органів травлення, покращують шлункову мікрофлору, усувають явище теплового стресу, поліпшують смакові властивості.

При використанні концентрату підвищуються середньодобові прирости тварин та птиці, скорочується термін відгодівлі, посилюється репродуктивна функція, зростає молоковіддача дійного стада одночасно зі збільшенням рівня білку та жиру, покращується яйценосність, зміцнюється імунітет.

До складу «Живини» входять:

  1. 1)незамінні, замінні амінокислоти (лізин, метіонін, треонін, глутамін, гліцин, аспарагін, аргінін), які підвищують загальну біологічну цінність кормосумішей;

2) макро- (Ca, P) мікроелементи (Fe, Zn, Cu, Mn, I);

3) вітаміни (А, В, D, E, K, P);

4) капсаіцин Capsicum spp (Capsaisin 4%), речовина природного походження; стимулює активність органів травлення, сприяє засвоєнню поживних речовин, усуває явище теплового стресу;

5) циннамальдегід Cinammonum spp (Cinnamaldegide 1,4 %), речовина природного походження; захищає мікроворсинки шлунку від дії токсинів та вільних радикалів.

Введення кормового концентрату згідно рекомендацій, дозволяє забезпечити за рахунок створення азотного балансу, максимальний рівень синтезу білків. Балансування співвідношення мікроелементів дозволяє усунути їх дефіцит, макроелементів – оптимізувати їх склад в кормосумішах, забезпечити правильність процесів росту, розвитку, розмноже ння, кровообігу, травлення. Вміст вітамінів в складі кормового концентрату забезпечує фізіологічну потребу тварин, птиці, прискорює ріст і розвиток, підвищує  загальний тонус, активізує діяльність фізіологічних систем.

«Живина» застосовується як кормовий концентрат для балансування раціонів продуктивних та непродуктивних тварин, птиці за амінокислотами, вітамінами, мікроелементами; стимулює ферментну активність, нормалізує кишкову мікрофлору, усуває явище теплового стресу, підвищує резистентність організму, покращує продуктивність.

Норма введення для інших видів тварин/птиці розраховується залежно від маси тіла з розрахунку:

тварини — 1-1,5 г/1 кг живої ваги,

птиця — 1-1,5 г/0,5 кг живої ваги.

Добова норма кормового концентрату змішується з основним кормом в сухому або вологому вигляді, згодовується тваринам/птиці в декілька прийомів, як це прийнято в господарстві, не піддаючи термічній обробці.

Залежно від складу основного раціону годівлі (монозерновий тип, збіднені, грубі корми) рекомендовано двократне збільшення норм введення кормового концентрату.

Протипоказань немає

Застереження: кормовий концентрат не піддавати термічній обробці > 60º С.

Під час та після застосування кормового концентрату м’ясо, продукція тваринництва та птахівництва використовується без обмежень.

Форма випуску «Живини»: гранули або крупка. Ламіновані пакети по 1.0, 1.5 кг у картонних коробках, поліпропіленові мішки по 25 кг.

 

1.МЕТОДИКА, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 

Науково-виробничий дослід у літньо-пасовищний період 2016 р. проводили на базі СТОВ «Хлібороб» с. Зозулинці, Козятинського району, Вінницької області.

Для досліду відібрали дві групи дійних корів по 25 голів чорнорябої породи, віком 3-5 років, живою масою 500-560 кг.

Раціон літнього періоду у корів обох груп був однаковий (табл. 1): силос (17 кг), сінаж-люцерна (13 кг), сіно люцерни (1 кг), зелена маса (10 кг), гичка (4 кг), бита кукурудза (5 кг), шрот соняшника (3 кг), соєвий шрот (1 кг), сіль кухонна (0,1).

Таблиця 1. Вміст поживних і біологічно активних речовин в раціоні дійних корів

tabs

 

Тобто, соковиті корми складали 57,4 %, грубі – 26, концентровані – 16,6 %. Додатково тваринам дослідної групи упродовж 100 діб лактації в раціон вводили кормовий концентрат «Живину» в кількості 200 г на голову.

Аналізуючи склад і поживність наведеного стандартного раціону дійних корів у СТОВ «Хлібороб», можемо засвідчити його відповідність основним вимогам та нормам годівлі, що прийняті за основу в Україні для худоби зазначеної маси і продуктивності. Так, показники сухої речовини, перетравного протеїну, обмінної енергії, сирої клітковини та крохмалю навіть дещо перевищували норму (табл. 2). Однак, зафіксований суттєвий дефіцит мікроелементів: цинку, міді, йоду і кобальту. Також у раціоні присутній токсичний метал свинець – 105,7 мг. Таким чином, застосування мінеральної кормової добавки для корекції складу раціону дійних корів у цьому господарстві є обґрунтованим і доцільним.

Лабораторні дослідження біологічних субстратів проводили на базі наукових лабораторій Житомирського національного агроекологічного університету.

Методи досліджень: щільність молока визначали за допомогою ареометра; вміст жиру, білку, СЗМЗ (сухий знежирений молочний залишок) у молоці визначали на ультразвуковому аналізаторі Екомілк-Стандарт.

Кров для морфологічних і біохімічних досліджень у корів обох груп відбирали вранці до годівлі з яремної вени. Кількість лейкоцитів і еритроцитів підраховували в камері із сіткою Горяєва, лейкограму визначали приготуванням мазків крові, з подальшою фіксацією рідиною Никифорова і фарбуванням за Романовським-Гімзою, вміст гемоглобіну – на приладі ФЕК-М.

У сироватці крові корів встановлювали: вміст загального білку (рефрамектрично), імуноглобулінів із розчином натрію сульфіту (Левченко В. І. та ін., 2002). Інші біохімічні показники визначали на біохімічному напівавтоматичному аналізаторі марки «Rayto 1904».

Розрахунок за закуплене молоко відповідно до вимог ГОСТ 13264-70 здійснювали з урахуванням сортності та базисної жирності, яка в Україні встановлена на рівні 3,4 %.

З цією метою фактично реалізоване молоко перераховували у молоко базисної жирності за наступною формулою,

Мбж = (Мфж × Жмф) / Жмб, де

Мбж – молоко базисної жирності, кг;

Мфж – маса реалізованого молока, кг;

Жмф – фактична жирність молока, %;

Жмб – базисна жирність молока(3,4 %).

Статистичну обробку результатів експериментальних досліджень проводили шляхом визначення середнього арифметичного (М), його похибки (m) та рівня вірогідності (р) з використанням таблиці t-критеріїв Стьюдента.

 

2. ВПЛИВ «ЖИВИНИ» НА МОЛОЧНУ ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ КОРІВ 

В ході науково-виробничого досліду було встановлено, що у корів, які впродовж 100-ти діб отримували «Живину», молочна продуктивність збільшилась на 13,6 % у перерахунку на базисну жирність порівняно з групою контролю. При чому покращилася якість молока – вміст жиру зріс на 0,28 %, білка – на 0,5 %, СЗМЗ досяг звичайного рівня для збірного молока у 8,5 % (8,56±0,56 %, табл. 2). Щільність молока у корів обох груп не виходила за нормативні межі – 1,028 г/см3 (1,027-1,030 – стандартні значення).

Таблиця 2. Значення показників продуктивності та хімічного складу молока корів (n=25)

tabs1

 

Показники молочної продуктивності у корів з групи контролю впродовж 100 діб досліду були стабільними: добовий надій – 22,6 кг, вміст жиру 3,5 %, білку – 2,96.

Таким чином, вплив будь-яких екзогенних факторів на корів дослідної групи, які могли б спричинити підвищення їхньої продуктивності (окрім застосування «Живини»), був повністю виключений.

Отже, можемо стверджувати, що додавання до раціону дійних корів кормового концентрату «Живина» здійснює позитивний вплив на молочну продуктивність корів.

Дослідження показників морфологічного та біохімічного складу крові корів дослідної та контрольної групи, проведені на 30-ту добу досліду, встановили, що гематологічні зміни в організмі тварин після застосування «Живини» не мали патологічного вектору та знаходилися у фізіологічних межах (табл. 3-4).

Таблиця 3. Морфологічні показники крові у корів контрольної та дослідної групи (n=10)

tabs2

 

Примітка: х* (**, ***) - р<0,05 (0,01; 0,001) відносно групи контролю;                

                 х° (°°,°°°) - р<0,05 (0,01; 0,001) відносно результатів 1-ї доби.

 

Впродовж місяця проведення досліду система гомеостазу організму корів контрольної групи перебувала в стані рівноваги: гематологічні показники залишались практично незмінними.

 

Таблиця 4. Біохімічні показники крові у корів контрольної та дослідної групи (n=10) 

tabs3

 

Примітка: х*** - р<0,001 відносно групи контролю;

                         х°°° - р<0,001 відносно результатів 1-ї доби.

 

У крові дослідної групи корів через місяць після застосування «Живини», порівняно з початковими значеннями, було зафіксоване незначне підвищення рівня гемоглобіну (на 2,5 %), загального білку (на 12,6 %), глюкози (на 2,5 %), сечовини (на 9,3 %), креатиніну (на 15,3 %) та каротину (на 13,4 %).

 

3. Економічна ефективність використання «Живини» в раціоні дійних корів

Визначення економічної ефективності застосування означеної кормової добавки проводили на основі порівняльної оцінки вартості валового надоєного молока у корів дослідної та контрольної групи після щоденного згодовування «Живини» впродовж 100 діб.

Добовий надій молока корів дослідної групи у перерахунку на базисну жирність завдяки застосуванню «Живини» збільшився у відносному вираженні на 3,16 кг/добу в абсолютному вираженні. Відповідно зросла рентабельність молочного скотарства (табл. 5).

Таблиця 5. Економічна ефективність використання «Живини» при виробництві молока (n=25)

 tabs4

Ефективність використання кормового концентрату розраховували за допомогою показника «додана вартість».

Додаткова вартість (Двр) – це вартість одержана додатково за рахунок збільшення кількості та підвищення якості продукції, внаслідок застосування більш ефективних засобів і методів годівлі тощо.

Показник визначали за формулою: Двр = Врп – Дв, де

Врп – вартість додатково виробленої чи реалізованої продукції за діючими закупівельними цінами при застосуванні нових (більш ефективних) засобів, у розрахунку на одну оброблену тварину (одиницю роботи), грн;

Дв – додаткові витрати, грн.

Згідно з формулою, додана вартість молока в дослідній групі, буде дорівнювати вартості додаткової кількості молока, яку ми отримали впродовж 100-добового додавання «Живини», за мінусом її вартості у розрахунку на всіх дослідних корів.

При цьому додаткові витрати (Дв) за весь період досліду становлять:

Дв = Ор × Те × Д × Вк, де

Ор – число тварин, що піддалися експерименту (об’єм роботи), гол.;

Те – тривалість експерименту, діб;

Д – добова доза «Живини» для однієї тварини, кг/добу;

Вк – вартість 1 кг кормової добавки «Живина» (17,6 грн/кг).

Дв = 25 × 100 × 0,2 × 17,6 = 8800 (грн).

Зазначимо: щоденна добавка «Живини» (200 г) в раціон однієї корови коштувала 3,52 грн.

Виходячи з розрахунку, що без добавки «Живини» корови контрольної групи давали 23,3 л/добу (у перерахунку на базисну жирність), а з добавкою 26,46 л/добу (різниця між групами становить 3,16 л/добу), при закупівельній ціні молока 8,3 грн/кг, одержана додаткова вартість молока у групі з 25 корів за дослідний період (100 діб) становить:

Двр = (3,16 × 8,3 × 100 × 25) – 8800 =56770 (грн/групу) або 2270,8 грн на одну корову.

Отже, грошова виручка від реалізації додатково виробленого молока 25 коровами за 100 денний дослідний період склала 56770 грн, тобто кожна тварина, яка споживала «Живину» щодобово приносила додатковий прибуток 22,71 грн.

Економічна ефективність (грн) застосування «Живини» у розрахунку на 1 грн додаткових витрат становить:

ЕЕ = Двр / Дв.

Отже, ЕЕ = 56770 / 8800 = 6,45 (грн).

Відповідно кожна гривня, затрачена на «Живину» принесла 6,45 грн додаткового прибутку.

Таким чином, можемо стверджувати, що додавання до раціону молочних корів кормового концентрату «Живина» здійснює позитивний вплив на молочну продуктивність корів та є економічно ефективни 

 

ВИСНОВКИ 

  1. 1.Щоденне використання кормового концентрату «Живина»г/добу) в раціоні лактуючих корів дозволяє підвищити їх молочну продуктивність на 13,6 %. При цьому гематологічні показники свідчать про фізіологічний перебіг обмінних процесів у організмі тварин.
  2. 2.Згодовування «Живини» дійним коровам має позитивний економічний ефект за рахунок збільшення кількості надоєного молока: щодобовий прибуток у період розпалу лактації становить 22,71 грн на тварину.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. 1.Бабенко Г. А. О влиянии микроэлементов на обмен веществ и реактивность организма / Г. А. Бабенко // Биологическая роль микроэлементов и их применение в сельском хозяйстве и медицине. – М.: Наука, 1974. – С. 61-76.
  2. 2.Власов В. І. Управління відтворенням і продуктивністю молочного стада / В. І. Власов, М. В. Зубець, Є. В. Дяченко. – К.: Урожай, 1997. – 136 с.
  3. 3.Герцен Є. І. Підвищення поживності та якості молока / Є. І. Герцен, Л. П. Пятовська, Дюрич Г. М. – К.: Урожай, 1972. – 130 с.
  4. 4.Годівля сільськогосподарських тварин : навч. посібник / В. А. Бурлака, М. М. Кривий, В. П. Славов [та ін.]; під заг. ред. В. А. Бурлаки. – Житомир: Вид-во ЖДІ ім. І. Франка, 2004. – С. 140-160.
  5. 5.Дуденков А. Л. Биохимия молока и молочных продуктов / А. Л. Дуденков, Ю. А. Дуденков. – М.: Пищ. Промышленность, 1972. – 161 с.
  6. 6.Економіка виробництва молока і молочної продукції в Україні / За ред П.Т. Саблука і В.І. Бойка. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 340 с.
  7. 7.Оксамитний М. К. Технологія одержання високоякісного молока / М. К. Оксамитний, І. П. Даниленко. – К.: Урожай, 1976. – 96 с.

 

 

 

Головна Інформаційні статті Застосування Живини у молочному скотарстві