Обережно!!! «Кормові дріжджі»…
  • 1531

Обережно!!! «Кормові дріжджі»…

Для збільшення виробництва продуктів тваринництва необхідна надійна кормова база. Зернові корми, які містять недостатню кількість білків, вітамінів і інших біогенних елементів неспроможні задовольнити раціони тварин і птахів. В Україні, як і в світі спостерігається великий дефіцит кормового білку. Один із способів підвищення повноцінності раціонів тварин і птахів – додавання до їх складу кормових дріжджів, які отримують на гідролізних і целлюлозних підприємствах. Для їх вирощування використовують вуглеводи, що містяться в гідролизатах і сульфітних лугах.

Отримані таким способом дріжджі є біологічно повноцінним кормом, джерелом білку, вітамінів і мінеральних речовин. Такі дріжджі містять: білок 48 – 52%, вуглеводи 13 – 16%, жири 2 – 3%, безазотисті екстрактивні речовини 22 – 40%, зола 6 – 10%.

Додаючи кормові дріжджі до раціонів сільськогосподарських тварин ми тим самим підвищуємо біологічну цінність білків. Мікробний білок кормових дріжджів багатий на незамінні амінокислоти. За вмістом амінокислот кормові дріжджі близькі до білків тваринного походження. Вони також містять вітаміни групи В і в цьому відношенні перевершують всі білкові корми. Вітаміни групи В тісно пов’язані з білковим обміном в організмі тварин і є компонентами ферментних систем, активними каталізаторами, необхідними для засвоєння амінокислот і синтезу білку.

Кормові дріжджі – багате джерело вітаміну Д 2, їх зола містить цінні макро- і мікроелементи: P, K, Ca, Fe, Mg, S, Cu, Co та інші. За загальною поживної цінності 1 кг дріжджів містить від 1,03 – 1,16 кормових одиниць і особливо багато перетравного протеїну – до 380 – 480 г.

Як цінний високо протеїновий продукт кормові дріжджі повинні відповідати вимогам нормативних документів і стандартів, які регламентують наявність, відсутність або обмеження на вміст окремих речовин.  В таблиці 1 наведені вимоги, згідно з ГОСТ 20083-74 «Дрожжи кормовые гидролизные», до якісних показників цього корму.

Таблиця 1. Якісні показники дріжджів кормових

Массовая доля сырого протеина (в пересчете на абсолютное сухое вещество) не менее 46%
Массовая доля белка по Барнштейну (в пересчете на абсолютно сухое вещество) не менее 41%
Массовая доля золы (в пересчете на абсолютно сухое вещество) не более 10%
Массовая доля влаги не более 10%
Металломагнитные примеси (частицы размером до 2 мм в 1 кг дрожжей) не более 20 мг
Небелковые азотистые вещества отсутствуют
Живые клетки продуцента отсутствуют
Токсичность отсутствует
Общая бактериальная обсемененность (тысяч клеток в 1 г дрожжей) не более 150

ГОСТ 20083-74 «Дрожжи кормовые гидролизные» регламентує, що введення карбаміду і інших небілкових азотистих речовин після ферментації не допускається.

Однак на ринку кормів і кормових добавок цей продукт піддається тотальній фальсифікації і коли через мережу посередників він потрапляє до споживача то вже не несе ту кормову цінність для тварин, яка була задекларована.

Прослідкувати на якому етапі був зфальсифікований продукт дуже важко але можливо для цього потрібно провести дослідженя зразків корму в аналітичній лабораторії.

Ми з етичних міркувань не приводим назви підприємств виробників і фірм, які проводять реалізацію кормових дріжджів. Та з погляду споживача провівши моніторинг кормових дріжджів за певний період, які були реалізовані на ринку України  хочемо звернути Вашу увагу на відповідність деяких показників хімічного складу вимогам ГОСТу.

Вибірка включала більше 50 проаналізованих зразків кормових дріжджів різних виробників і посередників та була розділена на сім груп. Основними показниками за якими проводився аналіз були: вміст сухої речовини, сирого протеїну та небілкового азоту рис.1.

Рис.1 Порівняльна оцінка якості кормових дріжджів із вимогами ГОСТу

Результати проведеного моніторингу показали, що у майже 43% зразків був перевищений  вміст вологи, більше 57% зразків мали рівень сирого протеїну, в перерахунку на суху речовину, менше 43%. Характерним виявилося те,  що не залежно від концентрації сирого протеїну у всіх зразках кормових дріжджів був присутній небілковий азот. Його концентрація коливалась від 1,6 до майже 4,5%.

Із проаналізованих зразків лише 43% можуть називатися кормовими дріжджами виходячи із рівня протеїну, а загалом враховуючи те, що всі зразки «кормових дріжджів» містили небілковий азот вони не відповідають вимогам ГОСТу і можуть бути зфальсифіковані введенням наприклад карбаміду або інших небілкових сполук.

Не кожен пересічий споживач може провести аналіз корму і довіряючи виробникові сприймає інформацію з етикетки, яка не завжди відображає дійсні показники якості того чи іншого корму. Тому вихід проситься наступний або купувати корми у продавців, які добре себе зарекомендували на ринку або не викидаючи на вітер гроші шукати інші альтернативи даному корму.

Якщо проблема полягає в вирішенні дефіциту білку у раціонах та це можна компенсувати введенням до них якісних соєвих і соняшникових макух і шротів. У разі коли питання протеїну частково вирішено і є необхідність збалансувати раціони за іншими показниками в нагоді стає амінокислотний вітамінно-мінеральний кормовий концентрат «ЖИВИНА».

© Copyright 2017 ПФ ВІТА.
Створено в FamilyLab