Російський воєнний корабель іди нах@й
ПРАКТИКА БАЛАНСУВАННЯ РАЦІОНІВ ВІДЛУЧЕНИХ ТЕЛЯТ 2-6 МІС  ПРИ НИЗЬКОБІЛКОВОМУ ТИПУ ГОДІВЛІ З ВИКОРИСТАННЯМ ЖИВИНИ АВМКК.
  • 301

ПРАКТИКА БАЛАНСУВАННЯ РАЦІОНІВ ВІДЛУЧЕНИХ ТЕЛЯТ 2-6 МІС ПРИ НИЗЬКОБІЛКОВОМУ ТИПУ ГОДІВЛІ З ВИКОРИСТАННЯМ ЖИВИНИ АВМКК.

Беззаперечним фактом є залежність продуктивності  відлученого молодняку  від збалансованості  раціонів  годівлі за вмістом основних поживних речовин. Всі необхідні речовини в молочний період народжені телятка  отримували з молоком матері. Задля  подальшого забезпечення інтенсивного росту та повноцінного розвитку,  необхідне живлення  (протеїнове, мінеральне, вітамінне) в післявідлучений період телята мають отримати   в своїй годівниці.

Підготовка до переходу на самостійне харчування проходить протягом молочного періоду, де проводиться поетапне привчання телят до грубих і концентрованих кормів. В цей період телятка привчаються до поїдання якісного злакового і бобового сіна, збалансованих концентрованих кормосумішей, що стимулює до розвитку передшлунків та є запорукою майбутньої продуктивності. Саме в цей період правильно збалансована кормосуміш зернових є потужним поштовхом для отримання здорового і продуктивного молодняку.

Для балансування раціону використовують добавки,  що різняться за нормами введення, складом, торговими марками, тощо. Метою проведення виробничого досліду було визначення ефективності  безпосереднього впливу балансуючої добавки ЖИВИНА АВМКК, введеної до концентрованих кормів раціону тварин,  з метою максимально повного використання кормової бази сільськогосподарського  підприємства. За основу поставлена   економічна та фізіологічна ефективність її введення  при незмінності фуражного балансу.

Дослід був закладений на відлученому молодняку голштинізованої великої рогатої худоби на фермі середньостатистичного українського сільськогосподарського підприємства СВК ВІВСЯНИЦЬКЕ (с.Вівсяники Козятинського району Вінницької області).

Схема за якою проводився дослід наведена в таблиці 1.

Таблиця 1 – Схема досліду на телятах групи 2-6 міс

 

Показники Групи тварин
контрольна дослідна
Характеристика годівлі раціон господарства (силос кукурудзяний, солома, сіно бобове, корнаж, соняшникова макуха) раціон господарства + АВМКК Живина (77г/гол/добу)
Кількість тварин у групі, гол 15 15
Кількість бичків/теличок, гол / /
Тривалість досліду, діб 34

Для проведення досліду було сформовано дві групи телят контрольна і дослідна віком 2-2,5 місяці. Підбір тварин у групи проводили з врахуванням віку, статі, живої маси. Тварини обох груп були розміщені в межах одного приміщення в однакових умовах мікроклімату і освітлення, споживали однаковий основний раціон який складався з кукурудзяного силосу, ячмінної соломи, суміші  концентрованих кормів (корнаж і соняшникова макуха). Телята дослідної групи додатково отримували до суміші  добавку ЖИВИНА АВМКК (тварини).

За результатами проведеного досліду була розрахована економічна ефективність додавання ЖИВИНА АВМКК до раціонів молодняку великої рогатої худоби ( табл. 2).

Таблиця 2 – Розрахунок ефективності використання ЖИВИНА АВМКК в
раціонах телят 2-6 міс.

Показники контрольна дослідна
Середня жива маса на початок, кг 90,5±2,8 91,5±2,4
Середня жива маса на кінець, кг 102,0±3,7 104,8±2,4
Абсолютний приріст, кг/гол 9,7±1,5 13,3±1,8
Середньодобовий приріст, г 293,9±45 404,0±55
Додатковий приріст на 1 гол., г 110,0
Затрати від введення   ЖИВИНА АВМКК (77грам) на 1 гол./добу, грн 1,52
Додатковий дохід від введення  ЖИВИНА АВМКК на 1 гол./добу (закупівельна ціна 40 грн./кг ж.м.) 4,4
Чистий дохід, грн./добу 2,88
Окупність затрат прибутком, % 189

Результати досліджень показали, що продуктивність теляток дослідної групи, яка отримувала до складу раціону  ЖИВИНА АВМКК   була вищою на 110 г або 37,5 %. На 1,52 грн затрачених  було отримано 2,88 грн чистого прибутку. Відповідно маємо високу окупність вкладених коштів. Результат обнадійливий і потребує детального аналізу. З чим пов’язана така висока різниця в приростах між тваринами контрольної і дослідної груп? Очевидне ховається в раціоні, який споживали тварини, а саме в його можливості забезпечити необхідні потреби тварин.

Енергетичні витрати організму за умов основного обміну пов’язані з підтриманням для життя клітин рівня окислювальних процесів і з діяльністю постійно працюючих органів та систем (дихальної мускулатури, серця, нирок).

Після прийому їжі інтенсивність обміну речовин і енергетичні витрати організму збільшуються порівняно з їх рівнем в умовах спокою. Вплив приймання їжі на посилення обміну речовин і енергетичні витрати називають специфічною динамічною дією їжі. При вживанні білкової їжі обмін речовин зростає в середньому на 30%, при харчуванні жирами і вуглеводами обмін зростає на 4-14%. При змішаному харчуванні величина специфічно-динамічної дії їжі становить 10-15% основного обміну.

Кількість енергії, яка надходить до організму з їжею, має відповідати його енергетичним витратам. Коли енергетичні витрати менші, ніж кількість енергії в їжі, що споживається, зростає маса тіла, переважно за рахунок жирової тканини. Або навпаки якщо витрати енергії більші, ніж енергетичні можливості їжі, яка споживається з раціону то використовуються внутрішні запаси організму.  Потреба організму в поживних речовинах визначається його масою, віком і рівнем рухової активності. Чим менший вік, тим більше білка необхідно на 1 кг маси тіла.

Отже, основним постулатом для молодих ростучих тварин є достатня кількість білка в кормі для інтенсивного росту і збільшення м’язової тканини. Вона має бути підкріплена відповідним рівнем енергії, вітамінним і мінеральним  живленням. Тільки при умові такого поєднання поживних речовин у раціоні можна отримати високі темпи росту тварин при низьких затратах кормів на одиницю отриманої продукції.

На рисунку 1 представлено порівняння вмісту основних поживних речовин в господарському раціоні СФГ Вівсяницьке з потребою згідно діючих норм.

Рис. 1 – Вміст поживних речовин в господарського раціону телят 2-6 міс

Вміст поживних речовин в господарського раціону телят 2-6 м

Концентрація основних поживних речовин у раціоні який споживали телятка контрольної і дослідної груп практично не відрізнялися. Раціон був дефіцитним за вмістом: протеїну в 1,9-2,4 рази; сирого жиру в 2,8 рази; цукру в 3,2 рази. Рівень обмінної енергії у раціоні був нижчий норми на 23%, а вміст макроелементів як кальцій і фосфор не дотягував до норми відповідно на 77 і 68%. Цим пояснюються низькі середньодобові прирости у телят контрольної групи які згідно норми годівлі повинні бути 850 г, а насправді були на рівні тільки 294 г.

Стосовно раціону телят дослідної групи – баланс життєво необхідних компонентів вдалося скоригувати за рахунок добавки ЖИВИНА АВМКК,  введення якої й дозволило підняти продуктивність. На фоні загального катастрофічного дефіциту білку раціону (рис.1), добавка АВМКК Живина    забезпечила максимально ефективну трансформацію його поживних речовин у продукцію –  в даному випадку в приріст живої маси телят.

На основі проведеного досліду,  розроблено та запропоновано ряд заходів щодо підвищення економічної та фізіологічної ефективності годівлі молодняку ВРХ, з врахуванням наявних кормових ресурсів господарства та доцільності додаткового придбання інших компонентів.

О.І. Килимнюк к.б.н. 067 4063300
Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААНУ

© Copyright 2017 ПФ ВІТА.
Створено в FamilyLab
Translate »